КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
X сесія IV скликання

РІШЕННЯ

від 27 січня 2005 року N 11/2587

Про Правила забудови м. Києва

Із змінами і доповненнями, внесеними
 рішеннями Київської міської ради
 від 27 жовтня 2005 року N 272/3733,
 від 26 квітня 2007 року N 477/1138,
 від 27 листопада 2008 року N 657/657
(зміни, внесені рішенням Київської міської ради від 27 листопада 2008 року N 657/657
втратили чинність у зв’язку із скасуванням рішення Київської міської ради
від 27 листопада 2008 року N 657/657 згідно з рішенням Київської міської ради

 від 2 квітня 2009 року N 135/1191),
 від 22 січня 2009 року N 37/1092
(зміни, внесені рішенням Київської міської ради від 22 січня 2009 року N 37/1092
втратили чинність у зв’язку із скасуванням рішення Київської міської ради
від 22 січня 2009 року N 37/1092 згідно з рішенням Київської міської ради

 від 29 жовтня 2009 року N 529/2598),
 від 21 травня 2009 року N 462/1518,
 від 28 травня 2009 року N 536/1592,
 від 27 листопада 2009 року N 734/2803,
 від 28 жовтня 2010 року N 187/4999

Відповідно до Закону України «Про столицю України — місто-герой Київ», Закону України «Про планування і забудову територій», Закону України «Про основи містобудування», Закону України «Про архітектурну діяльність», з метою забезпечення ефективної реалізації Генерального плану розвитку м. Києва та проекту планування приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 N 370/1804, раціонального використання території, створення повноцінного життєвого середовища, комплексного вирішення архітектурно-містобудівних проблем міста Києва, стимулювання інвестиційної діяльності фізичних та юридичних осіб, урахування законних приватних, громадських та державних інтересів під час проведення містобудівної діяльності Київська міська рада вирішила:

1. Затвердити Правила забудови м. Києва згідно з додатком.

2. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації):

2.1. Забезпечити розроблення плану зонування території м. Києва, передбачити розроблення та затвердження у складі містобудівної документації планів зонування окремих функціональних територій з визначенням допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок, граничних параметрів і режимів (обмежень) забудови.

2.2. Розробити та подати на затвердження Київради нормативно-правові акти, що випливають з Правил забудови м. Києва.

2.3. Привести розпорядження з питань забудови у відповідність до Правил забудови м. Києва.

3. Рішення Київради, розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) з питань містобудівної діяльності діють в частині, що не суперечить Правилам забудови м. Києва, затвердженим пунктом 1 цього рішення.

4. Правила забудови м. Києва набувають чинності з дня їх офіційного оприлюднення.

5. Рішення виконавчого органу Київської ради народних депутатів від 03.07.95 N 207 «Про затвердження нормативів забудови м. Києва» визнати таким, що втратило чинність.

6. Головному управлінню з питань взаємодії з засобами масової інформації та зв’язків з громадськістю виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) офіційно оприлюднити це рішення в газеті «Хрещатик».

7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань містобудування та архітектури.

 

Київський міський голова 

О. Омельченко 

 

 

Додаток
до рішення Київської міської ради
від 27 січня 2005 р. N 11/2587 

 

Правила забудови м. Києва

(У тексті Правил слова «архітектурно-планувальне завдання», «АПЗ», «дозвіл на проектування та будівництво» замінено словами «містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки» у відповідних відмінках згідно з рішенням Київської міської ради України від 28 травня 2009 року N 536/1592)

(У тексті Правил слова «Головкиївархітектура» замінено словами «Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у відповідних відмінках згідно з рішенням Київської міської ради України від 27 листопада 2009 року N 734/2803)

 

Розділ 1. Загальні положення Правил забудови м. Києва

1.1. Мета, завдання

1.1.1. Правила забудови м. Києва (далі — Правила) — це нормативно-правовий акт, яким встановлюється порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих умов і обмежень забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування.

Основними завданнями Правил є встановлення:

- порядку планування, забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок;

- основних вимог та обмежень щодо забудови та іншого використання територій;

- порядку отримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки об’єктів містобудування, вихідних даних на їх проектування;

- порядку розроблення, погодження, експертизи і затвердження проектної документації;

- основних вимог щодо виконання будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;

- проектування та будівництва приватних житлових будинків садибного типу, лінійних споруд;

- реконструкції та капітального ремонту об’єктів, перепланування жилих квартир та нежилих приміщень;

- розміщення тимчасових споруд для обслуговування населення;

- розміщення тимчасових споруд для об’єктів зовнішньої реклами;

- вирішення інших питань містобудівної діяльності відповідно до законодавства.

1.1.2. Головною метою запровадження Правил є забезпечення ефективної реалізації Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, раціонального використання території, створення повноцінного та безпечного для здоров’я середовища, вирішення архітектурно-містобудівних завдань по комплексній забудові міста Києва, стимулювання інвестиційної діяльності фізичних та юридичних осіб, урахування законних державних, громадських та приватних інтересів під час проведення містобудівної діяльності.

1.1.3. Правила розроблено згідно з Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Земельним кодексом України та Водним кодексом України, Законом України «Про столицю України — місто-герой Київ», Законом України «Про основи містобудування», Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про планування та забудову територій», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про охорону культурної спадщини», Законом України «Про інвестиційну діяльність», Законом України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», іншими законами України, актами Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, відповідними нормативно-правовими актами Київської міської ради та виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

1.1.4. Правила забудови міста Києва прийняті Київською міською радою в межах наданих їй повноважень і є обов’язковими для виконання всіма розташованими на території міста Києва органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на території міста Києва при здійсненні ними містобудівної діяльності.

1.1.5. Особи, які порушують вимоги Правил, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

1.2. Терміни

1.2.1. У Правилах терміни вживаються у такому значенні:

автостоянка - спеціально обладнане місце для стоянки автотранспорту, позначене дорожніми знаками згідно з Правилами дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306, має тверде покриття, може мати огорожу, в тому числі тимчасову;

архітектурне рішення - авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду і інтер’єрів об’єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований в завершеному будівництвом об’єкті;

абзац підпункту 1.2 пункту 1 виключено

(згідно з рішенням Київської міської
 ради від 28.05.2009 р. N 536/1592)

будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення підприємств;

будова - сукупність будівель і споруд (об’єктів) основного і допоміжного виробничого або цивільного призначення, будівництво яких здійснюється, як правило, за єдиною проектно-кошторисною документацією зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, на яку у встановленому порядку затверджується титул будови;

власник або користувач земельної ділянки - особа, яка в установленому законодавством порядку отримала державний акт на право власності або державний акт на право постійного користування земельною ділянкою та має володіти, користуватись і розпоряджатись нею відповідно до її цільового призначення із дотриманням обов’язків і набуттям прав, встановлених законодавством з метою господарювання на ній;

генеральний план розміщення об’єкта містобудування (тимчасової споруди) — графічне зображення, що виконується на топографо-геодезичних матеріалах і відображає відповідно до вимог державних будівельних норм місцезнаходження і межі земельної ділянки, усі запроектовані та існуючі, що зберігаються чи реконструюються, будівлі і споруди, проїзди, пішохідні доріжки, майданчики різного призначення, зелені насадження з визначенням переліку усіх об’єктів, зображених на кресленні;

горище — простір між перекриттям останнього поверху і покрівлею будівлі;

державний акт на право власності або постійного користування земельною ділянкою — документ, що посвідчує право власності або постійного користування земельною ділянкою юридичною чи фізичною особою, наданий в установленому порядку та оформлений за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України;


абзац підпункту 1.2 пункту 1 виключено

(згідно з рішенням Київської міської
 ради від 28.05.2009 р. N 536/1592)

дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт, який надається управлінням державного архітектурно-будівельного контролю;

експертиза містобудівної документації — перевірка матеріалів містобудівної документації, яка здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

жиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу (будинку), що відноситься до житлового фонду і є складовою квартири як самостійного об’єкта цивільно-правових відносин;

замовник — юридична чи фізична особа, яка самостійно або за дорученням інвестора (власника об’єкта нерухомості) розміщує замовлення і укладає договори на виконання проектно-вишукувальних і будівельно-монтажних робіт по спорудженню будинків і споруд, прокладанню інженерних мереж, здає об’єкт (будову) в експлуатацію та виконує інші функції відповідно до законодавства;

забудовник - особа, яка отримала право на забудову території, будівництво об’єкта та виконує функції замовника;

земельна ділянка — частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами;

зовнішня реклама — це реклама, що розміщується на тимчасових і стаціонарних спеціальних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд; на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

зони охорони пам’ятки - встановлювані навколо пам’ятки охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання;

інвестиційна діяльність - сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій у сфері містобудування;

інвестори — суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових, залучених майнових та інтелектуальних цінностей у будівництво об’єкта інвестування, забезпечує його фінансування і розпоряджається вкладеними інвестиціями на свій розсуд з метою одержання прибутку (доходу) або соціального ефекту;

історичний ареал - частина території м. Києва, що зберегла об’єкти культурної спадщини і пов’язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку;

капітальний ремонт будівлі — комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов’язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників будівель і споруд з заміною або відновленням окремих конструкцій та їх елементів, інженерного обладнання без зміни геометричних розмірів об’єкта, функціонального призначення та його техніко-економічних показників;

користувач земельної ділянки — юридична або фізична особа, яка, якщо інше не передбачено законом або договором, має використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення із дотриманням обов’язків і набуттям прав, встановлених законодавством, з метою господарювання на ній, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд;

мала архітектурна форма функціонального призначення (для здійснення підприємницької чи господарської діяльності) — невелика споруда площею забудови до 20 м кв., яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів;

мала архітектурна форма декоративно-технологічного призначення — невелика споруда, що зводиться під час благоустрою території для організації міського середовища та забезпечення необхідних експлуатаційних характеристик і вимог (лавки, фонтани, світильники, парапети, підпірні стінки, альтанки тощо);

машино-місце - місце зберігання автомобільного автотранспортного засобу у спеціально пристосованих для цього приміщеннях, гаражах, на майданчиках, стоянках, паркінгах;

містобудівна діяльність — це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об’єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об’єктів містобудування, спорудження інших об’єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об’єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури;

містобудівна документація - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше використання територій: генеральний план розвитку м. Києва та приміської зони до 2020 р., схеми планування територій адміністративних районів м. Києва, детальні плани територій, проекти розподілу територій, галузеві схеми, плани зонування, інша містобудівна документація, що розробляється за рішенням Київради;


містобудівне обґрунтування — вид містобудівної документації, в якому відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації визначаються містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки (об’єкта будівництва), обов’язкові для врахування при відведенні земельної ділянки та/або проектуванні цього об’єкта; 

(абзац підпункту 1.2 пункту 1 у редакції рішення
 Київської міської ради від 28.05.2009 р. N 536/1592)

містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки — документ, що містить комплекс містобудівних і архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення; інші вимоги до об’єктів містобудування, встановлені законодавством та затвердженою містобудівною документацією, є складовою вихідних даних; 

(підпункт 1.2 пункту 1 доповнено абзацом згідно з
 рішенням Київської міської ради від 28.05.2009 р. N 536/1592)

нежиле приміщення - приміщення, яке належить до житлового (нежитлового) комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об’єктом цивільно-правових відносин;

нове будівництво — будівництво комплексу об’єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення новостворених підприємств, будинків, споруд, а також філій і окремих виробництв, що здійснюється на вільних або звільнених від забудови майданчиках (територіях) із метою створення нових виробничих потужностей або надання послуг, які після введення в експлуатацію будуть знаходитись на самостійному балансі;

об’єкт архітектури - будинок, споруда житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення;

об’єкт будівництва - окремий будинок або споруда з підсобними та обслуговуючими прибудинковими будівлями та спорудами (комплекс будівель і споруд), на будівництво, реконструкцію яких розробляється окремий проект будівництва зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва;

об’єкт зовнішньої реклами (даліОЗР) — рекламоносій та спеціальна рекламна конструкція для його розміщення на будинках (будівлях) і спорудах (у тому числі на наземних спорудах метрополітену), на спорудах спеціального призначення, на відкритій місцевості, на міських вулицях (дорогах), площах тощо, у зелених зонах, на елементах вуличного обладнання та інших об’єктах (місцях розміщення ОЗР) незалежно від форм власності та підпорядкованості;

об’єкт інвестування — об’єкт, у будівництво якого інвестор вклав або має намір вкласти інвестиції;

об’єкт культурної спадщини — визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов’язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об’єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об’єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та зберегли свою автентичність;

об’єкти містобудування - функціональні території м. Києва (житлової і громадської забудови, виробничі, рекреаційні, комунальні, охорони культурної та природної спадщини та інші), будинки та споруди, їх комплекси, комунікації та споруди інженерної і транспортної інфраструктури, об’єкти архітектурної діяльності;

пам’ятка - об’єкт культурної спадщини національного або місцевого значення, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України;

паспорт фасаду - реєстраційний документ, яким фіксується архітектурне та колористичне вирішення (в тому числі за необхідності — художнє освітлення всіх фасадів споруди);

передінвестиційна діяльність — сукупність дій юридичних або фізичних осіб щодо вивчення містобудівних та економічних умов, наукових, проектних, статистичних кадастрових та інших матеріалів, містобудівної документації, необхідної для вибору земельної ділянки і отримання дозволу на будівництво в установленому порядку;

перепланування (переобладнання) квартир, нежилих приміщень — ремонтно-будівельні роботи, що провадяться за відповідними проектами із зміною фізичних параметрів цих приміщень, знесенням або перенесенням внутрішніх легких некапітальних перегородок, улаштуванням нових елементів і деталей, прорізів без втручання у зовнішні стіни, міжповерхові перекриття та інші несучі конструкції житлового будинку з метою поліпшення благоустрою квартири, її експлуатаційних теплотехнічних та інших показників без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку;

план благоустрою та озеленення — графічне зображення, що виконується на кресленні генерального плану ділянки і відображає відповідно до вимог державних будівельних норм запроектовані та існуючі, що зберігаються, зелені насадження з визначенням їх асортименту, малі архітектурні форми, обладнання майданчиків різного призначення з визначенням переліку усіх об’єктів, зображених на кресленні;

поверх мансардний (мансарда, поверх у горищному просторі) — поверх будівлі, фасад якого повністю або частково створений поверхнею (поверхнями) нахиленого чи ламаного даху, при цьому лінія перетину площини даху і площини фасаду повинна бути на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги мансардного поверху;

поверх надземний - поверх з позначкою підлоги приміщень не нижче планувальної позначки землі;

поверх технічний — поверх для розміщення інженерного обладнання і прокладання комунікацій, який може бути розташований у нижній (технічне підпілля), верхній (технічне горище) або середній частині будинку;

поверх підвальний - поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі більше ніж на половину висоти приміщень;

поверх цокольний — поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на висоту не більше ніж на половину висоти приміщень;

поточний ремонт будівлі — ремонт будівлі з метою відновлення справності (працездатності) його конструкцій і інженерних мереж, а також підтримання експлуатаційних показників;

проект будівництва, проектно-кошторисна (проектна) документація — затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими визначені містобудівні, архітектурні, об’ємно-планувальні, конструктивні, інженерно-технічні, технологічні і економічні вирішення, а також кошториси будівництва;

проектні роботи - роботи, які пов’язані зі створенням проектної документації для будівництва;

проектне рішення - основні архітектурні, планувальні, об’ємно-просторові, техніко-економічні, інженерні характеристики об’єкта, розроблені у проектній документації;

пусковий комплекс - визначена проектом будівництва частина будови (об’єкта виробничого або цивільного призначення), яка після введення її в експлуатацію забезпечує випуск продукції або надання послуг на об’єктах підсобного та обслуговуючого призначення за відповідною супровідною (не основною) номенклатурою і може експлуатуватися за розсудом інвестора до повного введення будови (об’єкта), освоєння проектної потужності або надання послуг за основною номенклатурою (приклади: котельні, підстанції, холодильники, підсобні та обслуговуючі виробництва, вбудовано-прибудовані та вбудовані в жилі приміщення, паркінги та ін.);

реабілітація — сукупність науково обґрунтованих заходів щодо відновлення культурних та функціональних властивостей об’єктів культурної спадщини;

реконструкція - перебудова існуючих об’єктів і споруд (будов) цивільного або виробничого призначення з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, надання послуг, збільшення виробництва продукції та підвищення її якості та ін., пов’язана зі зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій та їх елементів, зміною основних техніко-економічних показників;

реставрація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об’єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автентичності;

стадії проектування — складові частини проектної документації (ескізний проект (ЕП); техніко-економічне обґрунтування (ТЕО); техніко-економічний розрахунок (ТЕР); проект (П); робочий проект (РП); робоча документація (РД);

територія - частина земної поверхні у визначених межах (кордонах) з властивими їй географічним положенням, природними та створеними діяльністю людей умовами та ресурсами, а також з повітряним простором та розташованими під нею надрами;

технічне переоснащення — комплекс заходів (як правило, без розширення виробничих площ) з підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів та діяльність на основі впровадження передової технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого обладнання для всебічної інтенсифікації виробництва, збільшення виробничих потужностей, поліпшення якості продукції при забезпеченні зростання продуктивності праці, зниження матеріаломісткості і собівартості продукції, економії ресурсів;

торги (тендер) — визначення підрядника шляхом здійснення конкурсного відбору учасників проектування, будівництва з метою визначення переможця торгів (тендера) згідно з процедурами, встановленими законом;

учасники інвестиційної діяльності — юридичні особи, громадяни України та інші держави, які на договірних засадах призначаються інвестором і забезпечують реалізацію інвестиційної діяльності (замовники, підрядники, проектувальники, постачальники, виготовлювачі та ін.); інвестор за своїм рішенням може виконувати обов’язки будь-якого учасника інвестиційної діяльності;

фасад будинку, споруди - зовнішня частина будинку, споруди з усіма елементами від покрівлі до вимощення; за орієнтуванням фасади поділяються на головний, боковий, дворовий;

центральні райони міста Києва — центральне ядро міста та прилегла зона, що складають центральну частину міста, визначену Генеральним планом м. Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 р. (див. схему розвитку громадських центрів в центральній частині міста у додатку 10 до цих Правил);

цільове призначення земельної ділянки — віднесення земель, відповідно до вимог статті 19 Земельного кодексу України, до тієї чи іншої категорії, здійснене на підставі рішення Київської міської ради;

цільове використання земельної ділянки (об’єкта нерухомості) — передбачене власником або користувачем призначення об’єкта будівництва для виконання певної жилої, громадської, виробничої або іншої господарської функції у засіб та шляхом, дозволеним законодавством;

черга будівництва - визначена проектною документацією частина будови виробничого або цивільного призначення у складі зведеного кошторисного розрахунку, яка після введення її в експлуатацію частково забезпечує випуск певної продукції або надання послуг за відповідною номенклатурою і може експлуатуватись до повного введення об’єкта в експлуатацію, освоєння проектної потужності (окремі технологічні лінії, прольоти, цехи основних виробничих корпусів, котельні, підстанції, холодильники, підсобні та обслуговуючі виробництва, секції житлових будинків, вбудовано-прибудовані та вбудовані в житлові будинки приміщення, окремі приміщення об’єктів обслуговування, торгівлі, громадського призначення, паркінги тощо).

1.3. Структура, зміст, порядок внесення змін до Правил

1.3.1. Правила відповідно до статті 22 Закону України «Про планування та забудову територій» складаються з текстової частини та графічної частини — плану зонування.

Текстова частина Правил включає:

- загальні положення, у яких, зокрема, визначаються мета, завдання, основні терміни, структура і зміст, порядок розроблення та затвердження, впровадження;

- порядок планування, забудови та іншого використання територій, регулювання земельних відносин під час забудови територій та будівництва на окремих земельних ділянках;

- основні вимоги щодо забудови та благоустрою міста, планувальні, історико-культурні, природоохоронні обмеження щодо використання окремих територій;

- порядок здійснення інвестиційної та містобудівної діяльності, пов’язаної з новим будівництвом, реконструкцією, реставрацією, капітальним ремонтом об’єктів містобудування, виконання інвестором передпроектних робіт для отримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки;

- порядок отримання вихідних даних на проектування;

- порядок розроблення, погодження, експертизи та затвердження проектної документації;

- основні вимоги щодо отримання дозволу управління державного архітектурно-будівельного контролю (далі — управління державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт) на виконання будівельних робіт, прийняття завершеного будівництвом об’єкта до експлуатації;

- загальні вимоги щодо здійснення реконструкції та капітального ремонту будинків, перепланування приміщень і квартир;

- загальні вимоги щодо будівництва індивідуальних садибних будинків, лінійних інженерних споруд інженерної та вулично-дорожньої мережі;

- загальні вимоги щодо виконання благоустрою та озеленення забудованих територій;

- порядок розміщення споруд, що зводяться тимчасово для обслуговування населення, встановлення рекламно-інформаційного обладнання та елементів зовнішнього дизайну.

Графічна частина Правил включає плани зонування територій міста Києва за видами функціонального призначення, схеми планувальних обмежень забудови та іншого використання земельних ділянок відповідно до Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 р., затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 N 370/1804.

1.3.2. До складу Правил відносяться також нормативно-правові акти Київської міської ради (далі — Київради), що визначають перелік зон на територій міста Києва, в межах яких законодавством встановлено обмеження щодо забудови та іншого їх використання.

1.3.3. Відповідно до статті 12 Закону України «Про основи містобудування» до Правил можуть вноситися зміни та доповнення за поданням спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури, які розробляються поетапно, затверджуються Київрадою і відповідно до статті 22 Закону України «Про планування і забудову територій» мають:

- плани зонування територій міста з встановленням меж, переліку та кодової нумерації відповідних зон, визначенням видів забудови та іншого використання земельних ділянок в межах кожної зони;

- умови та вимоги щодо забудови, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів, іншого використання земельних ділянок в межах кожної зони, зокрема граничнодопустимі поверховість і щільність забудови; вимоги щодо паркування автомобілів, озеленення та комплексного благоустрою територій; інші вимоги відповідно до законодавства;

- режими (обмеження) забудови та іншого використання земель окремих частин міста, зокрема центральної частини, історичних ареалів, зеленої зони міста, парків, скверів, забудови біля культових споруд та цвинтарів, будівництва біля об’єктів архітектурної та культурної спадщини, будівництва відкритих автостоянок та паркінгів тощо;

- порядок проведення громадського обговорення з органами самоорганізації населення, створеними відповідно до законодавства, проектів будівництва екологічно небезпечних об’єктів та інших об’єктів на землях природно-заповідного фонду, лісового та водного фонду, озеленених територіях загального користування, урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування і забудови територій відповідно до законодавства.

1.3.4. До затвердження Київрадою окремих розділів Правил, зазначених у пункті 1.3.3 цього підрозділу, питання планування та забудови міста вирішуються за поданням Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) (далі — Головкиївархітектура) за участю інших підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), органів державного нагляду в установленому порядку за розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Окремі розділи Правил та зміни до Правил розробляються і погоджуються в порядку, визначеному законодавством, та затверджуються рішеннями Київради.

Розділ 2. Основні вимоги щодо забудови та іншого використання територій та окремих земельних ділянок

2.1. Порядок планування, забудови, реконструкції та іншого використання територій та окремих земельних ділянок

2.1.1. Планування, забудова, реконструкція, інше використання територій та окремих земельних ділянок в м. Києві здійснюються відповідно до законодавства та Генерального плану розвитку м. Києва до 2020 р., затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 N 370/1804, а також іншої затвердженої містобудівної та проектно-кошторисної документації з дотриманням державних норм, стандартів та цих Правил.

Генеральний план м. Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 р. (далі — Генеральний план) — це містобудівна документація, яка відповідно до вимог державних будівельних норм «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів» ДБН Б.1-3-97 визначає принципові рішення щодо планування, забудови, реконструкції та іншого використання території м. Києва, встановлює в інтересах населення та з урахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку міста, функціональне призначення території, розміщення об’єктів загальнодержавного значення, вулично-дорожньої мережі, інженерно-транспортної інфраструктури, заходи щодо інженерної підготовки, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини.

Схема планування території (частини території) адміністративного району — містобудівна документація, яка відповідно до Генерального плану визначає принципові рішення щодо планування, функціонального призначення, зонування території для забудови та іншого використання у відповідному адміністративному районі в м. Києві.

Детальний план території — містобудівна документація, яка розробляється для окремих територій (районів, мікрорайонів, кварталів) з урахуванням рішень Генерального плану і визначає розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови, об’єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, окремих земельних ділянок та об’єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, допустимі види функціонального використання територій та окремих земельних ділянок, щільність, поверховість, принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови, містить пропозиції щодо реєстру земельних ділянок для подальшого використання під забудову.

Проект забудови території — документація, що поєднує властивості містобудівної та проектної документації, розробляється для будівництва комплексів будівель і споруд з урахуванням рішень детального плану території і затверджується замовником.

Проект розподілу території — містобудівна документація, яка розробляється для мікрорайону (кварталу) чи його частини з метою розмежування земельних ділянок і встановлює прибудинкові території існуючих і запроектованих житлових будинків, громадських будівель, інженерних споруд, інших об’єктів містобудування, територій загального користування, надлишків території, призначених для подальшого спорудження житлових і громадських будівель та іншого використання. Проекти розподілу територій розробляються відповідно до вимог державних норм, стандартів і правил, детального плану території. На підставі проекту розподілу території розробляються проекти відведення земельних ділянок та встановлюються їх межі.

План зонування території — графічне зображення території з поділом її на функціональні зони з кодовою нумерацією окремих зон, видами використання земельних ділянок, граничними параметрами та режимами їх забудови, який розробляється у складі детального плану території, іншої містобудівної документації або як окремий документ і виконується без відображення елементів, що можуть перешкоджати вільному доступу до цього плану.

План зонування територій є окремим розділом місцевих правил забудови, що погоджується в установленому порядку і затверджується Київрадою.

2.1.2. Містобудівна документація з планування територій розробляється відповідно до державних будівельних норм і правил, Програми розроблення містобудівної документації, яка затверджується Київрадою, на замовлення Головкиївархітектури, районних у м. Києві державних адміністрацій за кошти міського та районних у місті Києві бюджетів із можливим залученням коштів інвесторів, інших джерел, не заборонених законодавством.

2.1.3. Головкиївархітектура розглядає і погоджує містобудівну документацію з планування територій, організує проведення експертизи відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2000 N 1577 «Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації», подає її на затвердження Київраді.

Замовник містобудівної документації з планування та забудови території (частини території) відповідного адміністративного у м. Києві району забезпечує:

- проведення громадського обговорення містобудівної документації та урахування законних громадських і приватних інтересів у встановленому порядку;

- погодження містобудівної документації органами державного нагляду та підрозділами і службами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) в межах встановлених повноважень;

- проведення експертизи містобудівної документації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Для врахування громадських і приватних інтересів Головкиївархітектура забезпечує розгляд та громадське обговорення матеріалів містобудівної документації на архітектурно-містобудівній раді при Головкиївархітектури за участю представників громадських організацій, органів самоорганізації населення відповідної території, створених в установленому порядку.

Затверджена Київрадою містобудівна документація архівується Головкиївархітектурою, відповідною районною у м. Києві державною адміністрацією, проектувальником для зберігання та використання у містобудівній діяльності.

2.1.4. У разі відсутності затвердженого детального плану території або необхідності внесення змін до містобудівної документації для принципового визначення граничних параметрів об’єкта містобудування розробляється містобудівне обґрунтування.

2.1.5. Необхідність розроблення містобудівного обґрунтування визначається в кожному конкретному випадку Головкиївархітектурою та/або інвестором під час вибору земельних ділянок для розміщення об’єкта містобудування, підготовки висновку з питань відведення земельної ділянки, уточнення граничних параметрів об’єкта.

2.1.6. Зміст і завдання, обсяги матеріалів відповідного містобудівного обґрунтування розміщення (реконструкції) об’єкта містобудування, уточнення його граничних параметрів, внесення змін до містобудівної документації визначається відповідно до вимог ДБН Б.1.1-4-2002 р. «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування».

Містобудівне обґрунтування розробляється організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання таких проектних робіт.

Розроблення містобудівного обґрунтування на замовлення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) здійснюється за рахунок коштів міського бюджету; районної у м. Києві державної адміністрації — районного в місті Києві бюджету; на замовлення юридичних і фізичних осіб — коштів замовників (юридичних та фізичних осіб).

Розроблення та погодження містобудівного обґрунтування забезпечується замовником за участю розробника.


Містобудівне обґрунтування погоджується Головкиївархітектурою, іншими органами державного нагляду, інститутом — розробником Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, в залежності від мети містобудівного обґрунтування та містобудівної ситуації згідно з вимогами ДБН Б.1.1-4-2002 р.

(абзац п’ятий підпункту 2.1.6 пункту 2.1 із змінами, внесеними
 згідно з рішенням Київської міської ради від 22.01.2009 р. N 37/1092,
 попередню редакцію абзацу п’ятого підпункту 2.1.6 пункту 2.1 відновлено
 у зв’язку із скасуванням рішення Київської міської ради від 22.01.2009 р. N 37/1092
згідно з рішенням Київської міської ради від 29.10.2009 р. N 529/2598)

Проект рішення про затвердження зміни до Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, іншої містобудівної документації за наявності відповідного висновку Головкиївархітектури подається на розгляд та затвердження Київради.

Зміни до містобудівної документації після її затвердження Київрадою стають невід’ємною частиною містобудівної документації і зберігаються Головкиївархітектурою, відповідною районною в м. Києві державною адміністрацією, проектувальником і замовником для подальшого використання в містобудівній діяльності.

2.1.7. Визначення принципових містобудівних вирішень щодо забудови інвестиційно привабливих територій або варіантів розміщення інвестиційно привабливих об’єктів може здійснюватись на підставі відповідного розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації). При цьому розробляються передпроектні пропозиції за рахунок бюджетних коштів для подальшого проведення конкурсів (тендерів) на право забудови таких територій та залучення інвесторів для комплексної їх забудови.

2.1.8. Під час проектування забудови або реконструкції житлового кварталу, промислової зони, будівництва громадського торгово-ділового центру, влаштування або реконструкції ландшафтного паркового комплексу забезпечується комплексна забудова або комплексна реконструкція та благоустрій такої території.

Комплексна забудова території або комплексна реконструкція кварталу існуючої забудови здійснюється відповідно до затвердженого детального плану території, проекту забудови (реконструкції) мікрорайону, кварталу, комплексу та проектної документації на будівництво окремих будинків і споруд.

На зазначеній території забудовником, інвесторами (замовниками) виконується необхідна попередня інженерна підготовка, спорудження внутрішньої, а за відповідними технічними умовами зовнішньої інженерно-транспортної інфраструктури, об’єктів соціальної сфери, ремонт фасадів існуючих будівель і споруд, благоустрій та озеленення прилеглих прибудинкових територій.

Комплексна забудова території забезпечується одним або кількома забудовниками.

За окремими рішеннями Київради будівництво загальноосвітніх шкіл, медичних закладів міського та районного значення, об’єктів для розміщення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, об’єктів загальноміської інженерно-транспортної інфраструктури може споруджуватись за кошти міського та районного бюджету або спеціальних фондів.

2.1.9. Рішення щодо організації комплексної забудови території у визначених межах приймається Київрадою або її виконавчим органом (Київською міською державною адміністрацією) на підставі техніко-економічних або містобудівних обґрунтувань з розрахунками щодо забезпеченості об’єктами обслуговування населення, торгівлі та соціальної сфери (загальноосвітні та дошкільні навчальні заклади, поліклініки, лікарні) з урахуванням соціальних та економічних інтересів.

Функції замовника будівництва на території комплексної забудови виконавчий орган Київради (Київської міської державної адміністрації) може виконувати безпосередньо або делегувати їх своїм підрозділам, районним у м. Києві державним адміністраціям, іншим юридичним особам в порядку, встановленому законодавством.

2.1.10. Розміщення об’єктів будівництва в кварталах (мікрорайонах) існуючої забудови здійснюється за рахунок вільних територій, які визначаються на підставі проекту реконструкції та проекту розподілу території кварталу (мікрорайону).

2.1.11. У разі прийняття рішення про розроблення схеми планування території, іншої містобудівної документації з планування окремої території відповідна районна в м. Києві державна адміністрація інформує через засоби масової інформації про розроблення містобудівної документації відповідно до статті 18 Закону України «Про планування і забудову територій».

Порядок проведення громадського обговорення містобудівної документації та інформування населення у випадках, визначених законодавством, урахування законних інтересів власників і користувачів земельних ділянок, будівель і споруд, що оточують місце будівництва, встановлюється рішеннями Київради.

2.2. Земельні відносини під час забудови територій та будівництва об’єктів

2.2.1. Забудова територій, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється відповідно до Генерального плану, іншої містобудівної документації з дотриманням вимог законодавства, державних норм та цих Правил.

2.2.2. Особливості використання територій, що надаються для містобудівних потреб, встановлюються Київрадою в межах наданих їй повноважень.

2.2.3. Надання вільних від забудови територій, а також ділянок, які знаходяться у центральній частині м. Києва, для будівництва об’єктів містобудування здійснюється на конкурентних засадах, окрім будівництва об’єктів за рахунок коштів міського та районного бюджетів, а також будівництва об’єктів соціальної сфери (дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, лікарень, поліклінік).

2.3. Основні умови та обмеження щодо забудови та іншого використання окремих територій

2.3.1. Гранична висота (поверховість) будинків та споруд визначається на підставі затвердженого детального плану території, а у разі відсутності затвердженого детального плану — на підставі проекту забудови кварталу або містобудівного (історико-містобудівного) обґрунтування та уточнюється під час погодження проектної документації на будівництво конкретного об’єкта.


2.3.2. Розміщення та проектування висотних житлових будинків з умовною висотою більше 73,5 м здійснюється згідно із державними будівельними нормами, затвердженою містобудівною документацією або містобудівним обґрунтуванням на підставі індивідуальних технічних вимог, що розробляються базовими науково-дослідними інститутами, визначеними Міністерством будівництва України, та затверджуються в порядку, затвердженому Міністерством будівництва України наказом від 25.09.2006 N 319.

(підпункт 2.3.2 пункту 2.3 у редакції рішення
 Київської міської ради від 26.04.2007 р. N 477/1138)

2.3.3. Усі проектні, інженерно-вишукувальні роботи, технічні обстеження та інше, а також проектування висотних об’єктів, вказаних у п. 2.3.2, виконуються організаціями, які мають ліцензію на виконання відповідного виду робіт.

2.3.4. Території з переважною забудовою будинками перших масових серій підлягають комплексній реконструкції на підставі проектів забудови та проектів розподілу територій з реконструкцією, капітальним ремонтом окремих житлових будинків, інженерних мереж, можливим знесенням аварійних та амортизованих будівель та споруд у порядку, визначеному законодавством.

Для забезпечення проведення комплексної реконструкції території з переважною забудовою будинками перших масових серій насамперед визначаються земельні ділянки для розміщення стартових компенсаційних житлових будинків.

Стартові компенсаційні будинки призначаються для відселення мешканців тих будинків, що підлягають знесенню.

Нове житло будується з відповідним обґрунтуванням змін та доповнень у існуючій схемі інженерних мереж за кошти інвесторів, місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством.

Порядок комплексної реконструкції територій з переважною забудовою будинками перших масових серій встановлюється Київрадою.

Майнові відносини, пов’язані з відселенням мешканців, власників та користувачів нежилих приміщень, наданням, купівлею та продажем житла, вирішуються відповідно до законодавства.

2.3.5. При проектуванні і будівництві нових та реконструкції існуючих багатоповерхових житлових будинків за рішенням Київради, розпорядженням виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) можуть встановлюватись вимоги до інвестора (замовника) щодо передбачення в проектах будинків згідно з містобудівним розрахунком відповідно до державних норм і правил вбудовано-прибудованих в перші-треті поверхи приміщень та будівництва окремо розташованих об’єктів обслуговування населення соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, поліклініки, об’єкти торгівлі, побуту, зв’язку та іншого повсякденного обслуговування мікрорайонного рівня), а також окремо розташованих шкіл, лікарень.

Вартість будівництва об’єктів соціальної сфери (загальноосвітні та дошкільні навчальні заклади, поліклініки, лікарні) враховується при визначенні розміру пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва за умови передачі цих об’єктів у власність територіальної громади міста або районних рад.

2.3.6. Для забезпечення вимог щодо безперешкодного руху інвалідів та громадян з порушеннями опорно-рухових функцій під час проектування та будівництва слід забезпечувати облаштування спеціальних пристроїв для інвалідів:

- улаштування пандусів (спеціальних ліфтів, підйомників) у жилих будинках, об’єктах громадського та культурного обслуговування населення;

- улаштування окремих ліфтів для обслуговування інвалідів у багатоповерхових будівлях громадського призначення;

- улаштування пониженого бортового каменю для проїзду інвалідних візків;

- встановлення ліфтів на нових станціях метрополітену, надземних та підземних пішохідних переходах через проїзну частину вулиць, доріг.

У разі неможливості облаштування цих пристроїв в умовах існуючої забудови під час реконструкції існуючих будівель та споруд у проектах наводяться відповідні обґрунтування.

2.3.7. Під час благоустрою та реконструкції територій на магістральних вулицях регульованого руху, місцевих вулицях влаштовуються велосипедні доріжки за основними напрямками руху з інтенсивністю руху більше 50 велосипедів за годину «пік».


2.3.8. При проектуванні нових багатоквартирних та реконструкції існуючих житлових будинків передбачається влаштування замково-переговорних пристроїв на вхідних дверях будинків, спеціальних приміщень для консьєржів, розміщення аварійних технічних служб, дільничних інспекторів міліції, створення у складі новобудов аварійних пожежних постів з обслуговуванням територій радіусом 1 — 1,5 км для першочергового реагування у разі виникнення пожеж з забезпеченням цілодобового чергування пожежного автомобіля та чотирьох змін пожежних бригад.

Під час проектування і будівництва, реконструкції житлових будинків передбачати не менше одного машиномісця на кожні 80 кв. м загальної площі об’єкта, але не менше одного машиномісця на кожну квартиру.

При проектування доступного та соціального житла допускається забезпечувати житлові будинки автостоянками з місцями тимчасового і постійного зберігання автотранспорту у кількості не меншій за визначену державними будівельними нормами України.

(підпункт 2.3.8 пункту 2.3 у редакції рішення
 Київської міської ради від 28.05.2009 р. N 536/1592)

2.3.9. У разі спорудження об’єкта в існуючій міській забудові інвестор (замовник) до початку проектування забезпечує обстеження та фіксацію технічного стану існуючих будинків і споруд, що знаходяться в безпосередній близькості до будівельного майданчика.

Акти обстеження об’єктів до початку виконання будівельних, ремонтно-будівельних робіт підписуються замовником, проектною організацією, що проводить обстеження, і власником або балансоутримувачем існуючого будинку за дорученням власника будинку.

В складі проектної документації передбачаються заходи щодо безпечної експлуатації будинків і споруд під час будівництва (обстеження, встановлення маяків, огляд, вишукування, попередні укріплення фундаментів та конструкцій за спеціальною документацією або розділом у проектній документації) та поліпшення санітарно-гігієнічної ситуації.

2.3.10. У межах зон охорони пам’яток культурної спадщини, на територіях історичних ареалів, затверджених у складі Генерального плану м. Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 р., суб’єкти містобудівної та інвестиційної діяльності дотримуються режиму використання територій зон охорони пам’яток, затверджених рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.79 N 920, із змінами, внесеними розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 16.05.2002 N 979.

Межі та режим використання території охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору, затверджені наказом Міністерства культури і туризму України від 23.12.2005 N 1076, визначаються згідно з додатком 11 до Правил забудови міста Києва.

(підпункт 2.3.10 пункту 2.3 доповнено абзацом другим згідно з
 рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 р. N 477/1138)

У межах Центральної планувальної частини міста Києва, визначеної Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженим рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 N 370, та Центрального історичного ареалу міста Києва забороняється будівництво висотних будинків. Центральний історичний ареал міста Києва та Центральна планувальна частина міста Києва визначаються графічною частиною до Правил забудови м. Києва (див. додаток 10 до Правил забудови м. Києва).

(підпункт 2.3.10 пункту 2.3 доповнено абзацом третім згідно з
 рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 р. N 477/1138)

У межах Центральної планувальної частини міста Києва на території, де не встановлено зони охорони пам’яток, розміщення та проектування будинків підвищеної поверховості допускається виключно на підставі історико-містобудівних обґрунтувань та містобудівних обґрунтувань щодо визначення параметрів об’єкта містобудування.

(підпункт 2.3. 10 пункту 2.3 доповнено четвертим другим згідно з
 рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 р. N 477/1138)

Проекти будівництва об’єктів архітектури в межах Центрального історичного ареалу розглядаються та обговорюються з обов’язковим залученням громадських організацій сфери архітектури та охорони культурної спадщини.

(підпункт 2.3.10 пункту 2.3 доповнено абзацом п’ятим згідно з
 рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 р. N 477/1138)

2.3.11. У разі розміщення об’єкта в межах історичних ареалів, в зоні охорони пам’ятки культурної спадщини інвестор (замовник) замовляє розроблення історико-містобудівного обґрунтування — науково-проектної документації щодо забезпечення урахування вимог та умов збереження пам’яток культурної спадщини та традиційного характеру середовища при проектуванні будівель і споруд.


Історико-містобудівне обґрунтування розробляється за встановленою формою і погоджується Головкиївархітектурою, інститутом — розробником Генерального плану, спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини.

(абзац другий підпункту 2.3.11 пункту 2.3 із змінами, внесеними
 згідно з рішенням Київської міської ради від 22.01.2009 р. N 37/1092,
 попередню редакцію абзацу другого підпункту 2.3.11 пункту 2.3 відновлено
 у зв’язку із скасуванням рішення Київської міської ради від 22.01.2009 р. N 37/1092
згідно з рішенням Київської міської ради від 29.10.2009 р. N 529/2598)

Спеціально уповноважений орган охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації погоджує історико-містобудівне обґрунтування у разі розміщення об’єкта в зонах охорони пам’яток місцевого значення, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах.

Центральний орган виконавчої влади в сфері охорони культурної спадщини погоджує історико-містобудівне обґрунтування у разі розміщення об’єкта в зоні охорони пам’ятки культурної спадщини національного значення, а також на охоронюваних археологічних територіях, на територіях державних історико-культурних заповідників, в історичних ареалах.

В історико-містобудівному обґрунтуванні визначається гранична висота будинків і споруд, що проектуються, з урахуванням історико-культурних обмежень, встановлюються конкретні вимоги щодо необхідності збереження характеру існуючої забудови, довкілля, пам’яток історії та культури.

2.3.12. Утримання зелених насаджень в м. Києві, знесення їх в необхідних випадках здійснюється відповідно до природоохоронного, санітарного та іншого законодавства з урахуванням збереження місць поширення рослин та тварин, занесених до Червоної книги України та Зеленої книги України.

2.3.13. У разі коли нове будівництво (реконструкція) об’єктів пов’язане із знесенням зелених насаджень, то дозвіл на знесення або пересадження зелених насаджень оформлюється відповідно до вимог Положення про порядок оформлення і погодження документів на знесення чи пересаджування зелених насаджень у м. Києві та відшкодування їх відновлювальної вартості, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 13.07.2000 N 1158, Правил утримання зелених насаджень в містах та інших населених пунктах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 29.06.94 N 70.

Порядок створення, реконструкції, утримання та використання озеленених територій загального користування встановлюється Київрадою.

2.3.14. При проектуванні об’єктів громадського харчування, в тому числі тимчасових літніх майданчиків, об’єктів масового перебування та відпочинку людей слід передбачати влаштування громадських убиралень, підключених до інженерних мереж.

2.3.15. Не допускається будівництво будівель та споруд, окрім об’єктів обслуговування для забезпечення відпочинку та дозвілля населення, на територіях зелених насаджень загального користування: парків, скверів, бульварів, набережних, відповідно до п. 5.4 ДБН 360-92**.

2.3.16. Не допускається будівництво житлових будинків на ділянках, які передбачені затвердженими детальними планами територій, проектами забудови для будівництва дитячих дошкільних закладів, шкіл, інших об’єктів громадського призначення сфери обслуговування населення, спортивних споруд, окрім розміщення за відповідним містобудівним обґрунтуванням житлових будинків з відповідними вбудовано-прибудованими об’єктами соціального призначення, а також на таких ділянках, що передбачені для будівництва пожежних депо.


2.3.17. У межах червоних ліній вулиць, доріг, майданів забороняється розміщення об’єктів нерухомості, прибудов до існуючих будинків.

Облаштування в межах червоних ліній ґанків, східців, перепадів висот, окремих входів до нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень з вулиць допускається на підставі проектних рішень, погоджених Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), за умов забезпечення нормативних вимог трасування та утримання інженерних мереж, безпечного та зручного пересування інвалідів у візках, людей з дитячими колясками, пішоходів.

(підпункт 2.3.17 пункту 2.3 у редакції рішення
 Київської міської ради від 26.04.2007 р. N 477/1138)

2.3.18. Забороняється під час перепланування приміщень у багатоквартирних житлових будинках:

- об’єднувати лоджії і балкони з помешканнями квартир шляхом розбирання зовнішніх стін;

- переносити опалювальні прилади на лоджії та балкони;

- об’єднувати квартири по вертикалі з повним або частковим розбиранням міжповерхових перекриттів;

- збільшувати площу приміщень санітарних вузлів і ванних кімнат за рахунок жилих і допоміжних приміщень квартири;

- влаштовувати прорізи в несучих стінах без затвердженої в установленому порядку проектної документації;

- розбирати підготовку під підлоги на звукотеплоізоляційній основі при ремонті, що призводить до неприпустимого акустичного дискомфорту в квартирах, розміщених нижче поверхом;

- улаштовувати прибудови до перших поверхів багатоквартирних житлових будинків для веранд та господарських приміщень квартир;

- улаштовувати кондиціонери та стільникові антени на фасадах житлових та громадських будівель, орієнтованих в бік вулиці.

2.3.19. Не допускається коригування затверджених в установленому порядку проектів із збільшенням поверховості та інших параметрів громадських і багатоквартирних житлових будинків без дозволу виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

(пункт 2.3 доповнено підпунктом 2.3.19 згідно з
 рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 р. N 477/1138)

Розділ 3. Забудова територій


3.1. Забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об’єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об’єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі — будівництво).

Розміщення об’єктів містобудування на території м. Києва здійснює виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) шляхом надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки згідно із затвердженою містобудівною документацією та цими Правилами забудови.

Суб’єкти містобудування зобов’язані дотримуватися містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки при проектуванні і здійсненні будівництва об’єкта містобудування.

Будівництво об’єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації.

При будівництві об’єктів знесення (у разі потреби) існуючих будинків і споруд, зелених насаджень, а також відшкодування збитків власникам (користувачам) будинків і споруд, земельних ділянок здійснюється у встановленому законом порядку.

Будівництво об’єктів містобудування здійснюється з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів суміжних земельних ділянок, будинків і споруд.

3.2. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником (користувачем) за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

3.3. Замовник, який має наміри забудови, які не відповідають містобудівним умовам і обмеженням, встановленим для земельної ділянки, що перебуває у його власності або користуванні, може звернутися до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з додатковими пропозиціями та обґрунтуваннями цих намірів.

Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки є підставою для отримання інших вихідних даних для проектування об’єкта (об’єктів) забудови земельної ділянки та здійснення проектування.

3.4. В окремих випадках, пов’язаних з терміновим вирішенням нагальних містобудівних завдань, охороною історичного середовища, необхідністю детального опрацювання можливості здійснення будівництва, реконструкції, надбудови (прибудови) до будинків та споруд власниками та користувачами об’єктів нерухомості з одночасним оформленням права на землю може надаватись лист-дозвіл виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання проектно-вишукувальних робіт.

Власник (користувач) нерухомого майна, який має намір здійснити будівництво, реконструкцію об’єкта або знесення об’єкта та будівництво на його місці нової будівлі за встановленим затвердженою містобудівною документацією функціональним призначенням території, звертається до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для отримання листа-дозволу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання проектно-вишукувальних робіт з реконструкції (будівництва) об’єкта та одночасно подає клопотання до Київради щодо оформлення права власності чи користування земельною ділянкою в установленому порядку.

Лист-дозвіл виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання проектно-вишукувальних робіт готується Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі висновків Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київської міської санітарно-епідеміологічної станції, комунальної організації «Центр містобудування та архітектури».

Лист-дозвіл виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання проектно-вишукувальних робіт надається замовнику за принципом організаційної єдності в термін до двох місяців з дня реєстрації звернення.

Для отримання листа-дозволу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання проектно-вишукувальних робіт замовник подає до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) правовстановлюючі документи щодо майнових відносин, а також відомості про:

- назву об’єкта;

- бажані (орієнтовні) основні техніко-економічні показники реконструкції відповідно до державних будівельних норм: загальна площа і кількість квартир; продукція і потужність (для об’єктів виробничого призначення); місця (для закладів освіти, культури, охорони здоров’я, громадського харчування та ін.); торговельна площа; загальна площа (для офісів, багатофункціональних комплексів та ін.); чисельність працюючих;

- державну реєстрацію;

- свідоцтво про право власності на об’єкт нерухомого майна;

- передпроектні пропозиції, містобудівне обґрунтування, якщо такі виконувались за бажанням інвестора;

- ксерокопію клопотання до Київради про оформлення права власності (користування) на земельну ділянку із вхідним номером реєстрації загального відділу Київради.

У разі реконструкції об’єкта в його назві відображається функціональне призначення до і після реконструкції, а також характерні ознаки реконструкції.

Без рішення Київради про затвердження проекту відведення земельної ділянки у власність або надання в оренду із земель державної (комунальної) власності для реконструкції (будівництва) об’єкта містобудування, отримання акта, що посвідчує право на землю, замовник не має права затверджувати проект, виконувати будівельні роботи, крім випадків, пов’язаних з виникненням аварійної ситуації, виконанням робіт щодо будівництва (реконструкції, ремонту) інженерно-транспортної інфраструктури міста, інших робіт, що здійснюються комунальними підприємствами міста Києва у випадках, передбачених розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

(розділ 3 із змінами, внесеними згідно з рішеннями
 Київської міської ради від 27.10.2005 р. N 272/3733,
 від 26.04.2007 р. N 477/1138,
 від 22.01.2009 р. N 37/1092,
 у редакції рішення Київської
 міської ради від 28.05.2009 р. N 536/1592)

Розділ 4. Вихідні дані на проектування

4.1. Загальні відомості

4.1.1. Вихідні дані на проектування включають містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, завдання на проектування, технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури, дані технічних обстежень, інші вихідні дані, що випливають з призначення об’єкта, необхідні для його проектування та здійснення інвестиційної діяльності.

До вихідних даних на проектування відносяться також містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, отриманий у порядку, визначеному цими Правилами.

Надання вихідних даних замовнику забезпечується відповідними органами державного нагляду, підрозділами Київської міської державної адміністрації, комунальними підприємствами, установами, організаціями, які експлуатують інженерні мережі та забезпечують підключення об’єктів будівництва до інженерних мереж (далі — міські служби та інші відповідні організації, які надають технічні умови, зазначені в п. 4.3.4 цих Правил).

4.1.2. Замовник може на договірних засадах на власний розсуд доручити отримання і комплектування вихідних даних організації комунальної форми власності та іншим особам.


4.1.3. Замовник забезпечує надання Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) графічних та інших матеріалів, необхідних для підготовки містобудівних умов і обмежень щодо забудови земельної ділянки, відповідно до вимог, визначених Порядком надання вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 489, та цими Правилами.

(підпункт 4.1.3 пункту 4 у редакції рішення
 Київської міської ради від 27.11.2009 р. N 734/2803)

4.2. Завдання на проектування

4.2.1. Завдання на проектування об’єкта інвестування (будівництва) (далі — об’єкта) є офіційним документом інвестора, замовника (забудовника), який надається генпроектувальнику і містить основні реквізити і техніко-економічні показники об’єкта будівництва, вимоги щодо його планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей, основних параметрів, вартості, організації та термінів його будівництва, а також особливі вимоги щодо його експлуатації, які повинні входити до складу проектно-кошторисної документації, розробляється замовником (забудовником) разом з проектувальником за формою, наведеною в додатку 4, і затверджується інвестором.

4.2.2. Завдання на проектування об’єкта з залученням коштів міського (районних у місті Києві) бюджетів розробляється замовником (забудовником) самостійно або разом з проектувальниками, погоджується розпорядником бюджетних коштів і затверджується в установленому порядку.

4.2.3. Завдання на проектування об’єкта з залученням коштів державного бюджету розробляється замовником (забудовником) разом з проектувальником, погоджується головними розпорядниками коштів державного бюджету і затверджується в установленому порядку.

4.2.4. У разі потреби до завдання на проектування додається планово-технологічне завдання, яке визначає такі показники:

склад, найменування приміщень;

бажана загальна площа приміщень;

особливі умови експлуатації.

Планово-технологічне завдання складається за довільною формою експлуатуючою організацією (оператором) разом з проектувальником, погоджується замовником (забудовником) і затверджується інвестором.

4.2.5. За рішенням інвестора (замовника, забудовника) на будь-якому етапі проектування до затвердження проектно-кошторисної документації можуть розроблятись доповнення до завдання на проектування, які вносять зміни та доповнення до раніше затвердженого завдання на проектування за умов внесення відповідних змін до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

Доповнення до завдання на проектування розробляються, погоджуються та затверджуються у порядку, визначеному у цьому розділі.

4.2.6. Інвестор (замовник, забудовник) в установленому порядку визначає генпроектувальника і має укласти з ним договір на виконання проектно-вишукувальних робіт.

4.2.7. Генпроектувальники об’єктів інвестування із залученням бюджетних коштів визначаються інвесторами на умовах тендерів, що організовуються замовниками.

4.2.8. Генпроектувальник може бути визначений на власний розсуд інвестора (замовника) або за результатами проведення архітектурних та містобудівних конкурсів в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.99 N 2137 «Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів», якщо це встановлено листом-дозволом Київської міської державної адміністрації або іншими дозвільними документами.

4.3. Технічні умови

4.3.1. Технічні умови (далі — ТУ) — це комплекс умов та вимог щодо інженерного забезпечення об’єкта з визначенням джерел енергоносіїв, приймальних систем водовідведення, спеціальних умов експлуатації, місць приєднання до відповідних зовнішніх інженерних мереж, розрахункових інженерних навантажень, умов здійснення будівництва.

4.3.2. На підставі завдання на проектування генпроектувальник виконує розрахунки потреб в навантаженнях на зовнішні міські інженерні комунікації і системи для забезпечення функціонування об’єкта будівництва.

На базі розрахункових інженерних нормативів генпроектувальник розробляє опитувальні листи і передає їх замовникові.

4.3.3. Замовник (забудовник) разом з відповідними проектувальниками замовляє у міських службах та інших відповідних організаціях ТУ щодо інженерного забезпечення об’єкта.